24 квітня 2026 року в Освіторія Хаб Антикорупційний центр “МЕЖА” організував експертне обговорення у форматі круглого столу на тему: “Як посилити роль громадськості в управлінні публічними інвестиціями?”.
Обговорення відбулось за результатами проведеного командою МЕЖІ дослідження щодо перебігу реформи управління публічними інвестиціями в частині її прозорості, забезпечення громадської участі під час планування, визначення пріоритетів та відбору інвестиційних проєктів на національному, регіональному та місцевому рівнях.
До обговорення для напрацювання спільних рішень вдалося залучити як представників громадянського суспільства, так і державних органів, що дало можливість проаналізувати хід реформи та виклики у процесі її впровадження з різних сторін. У заході взяли участь представники Національного агентства з питань запобігання корупції, Міністерства економіки, Рахункової палати, органів місцевого самоврядування, а також провідних громадських організацій.
У ході обговорення спікери та учасники дійшли, серед іншого, таких висновків:
1) Надмірна централізованість управління публічними інвестиціями не відповідає міжнародним стандартам прозорості та громадської участі. Громадськість очікує, що процес ухвалення рішень, відбору та оцінки публічних інвестиційних проєктів стане більш прозорим та інклюзивним, а потреби кожної громади будуть справедливо враховані. Наразі Уряд є відповідальним за формування політики, що стосується імплементації реформи, становить склад Стратегічної інвестиційної ради, а керівництво профільних міністерств формує склад Міжвідомчої комісії та Міжвідомчої робочої групи. Така конфігурація призводить до ризику політизації ухвалення рішень під час вибору проєктів.
2) Питання пріоритезації та ефективного використання коштів є ключовими в умовах війни. Було порушено питання фінансування деяких проєктів, зокрема тих, що знаходяться на прифронтових територіях та перебувають у зоні підвищеного ризику їх повторного пошкодження. Окремо учасники дискутували щодо реконструкції дитячого садочку у Старому Салтові, який розташований неподалік від міста Вовчанськ. Врахувавши безпекові чинники, близькість до лінії бойового зіткнення та фактичну відсутність дітей у громаді, місцева влада дослухалася до громадськості та зупинила цей проєкт.
3) Необхідність ухвалення законодавчої рамки участі громадськості, асоціацій органів місцевого самоврядування, експертів, бізнесу у роботі консультативно-дорадчих органів, що ухвалюють ключові рішення під час управління інвестиціями. Наразі в Урядових Постановах, які регламентують процес управління публічними інвестиціями не закладено репрезентативне представництво усіх зацікавлених сторін.
У результаті затверджені положення про інвестиційні ради в громадах та регіонах лише дублюють положення підзаконних нормативно-правових актів. Як наслідок, громадськість у більшості з досліджених громад не залучена до процесу управління публічними інвестиціями.
Окрім того, було розглянуто питання розроблення та ухвалення проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 рр. та її можливої ролі в удосконаленні нормативних процедур використання коштів для реалізації публічних інвестиційних проєктів.
4) Необхідність підвищення прозорості та інклюзивності ухвалення рішень щодо відбору проєктів. Робота консультативно-дорадчих органів на національному рівні не висвітлюється належним чином, зокрема деякі профільні міністерства не оголошують інформацію про засідання та не публікують протоколи за результатами засідань. Прозорі принципи ухвалення рішень допоможуть уникнути питань щодо пріоритетності при обранні проєктів, які внесені до Єдиного проєктного портфелю та в подальшому їх фінансування.
5) Врахування специфіки громад, які знаходяться в зоні активних бойових дій. У ході обговорення, учасники дійшли висновку, що актуальним є питання процесу управління публічними інвестиціями в громадах, які особливо потерпають від агресії рф. У зв’язку з постійними обстрілами питання довгострокового стратегічного планування не може належним чином виконуватись. Процес відбору та оцінювання публічних інвестиційних проєктів стає другорядним, оскільки на перший план виходить питання забезпечення безпеки громади.
Ця подія стала можливою за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.