У бюджеті на 2026 рік вперше окремо заклали 60 млрд грн очікуваних надходжень від детінізації економіки. Це кошти, які держава планує отримати через ефективнішу митницю та боротьбу з тіньовими схемами.
Проблема в тому, що головний орган для цієї роботи – Бюро економічної безпеки – досі не має нормальних умов, щоб виконувати ці очікування.
Україна у 2026 році витрачає майже вдвічі більше, ніж заробляє: видатки бюджету перевищують 4,7 трлн грн, доходи становлять близько 2,9 трлн грн.
Закривати дефіцит новими податками на бізнес ризиковано. Тому держава робить ставку на детінізацію – виведення з тіні нелегального імпорту, контрафактного алкоголю, тютюну, вейпів, грального бізнесу та схем на митниці.
Саме БЕБ має бути одним із ключових органів у цій роботі. Але Бюро досі працює зі значними обмеженнями: без достатніх повноважень, без єдиної інформаційної системи, з хронічним недофінансуванням і кадровим дефіцитом.
За даними Рахункової палати, потреби БЕБ у фінансуванні покриваються в середньому лише на 18%. Із 24 територіальних управлінь повноцінно працюють тільки 9.
Додаткова проблема – люди. Закон про БЕБ передбачає до 4000 працівників, але бюджетними законами цю чисельність фактично обмежили. Сьогодні в Бюро працює трохи більше тисячі людей, при цьому триває переатестація, у межах якої вже звільнено 245 працівників.
Тобто держава очікує від БЕБ десятки мільярдів гривень, але залишає орган у стані постійного недоукомплектування.
Для завершення реформи потрібні законодавчі зміни, зокрема ухвалення законопроєкту №14207-1, який має посилити повноваження БЕБ, розширити доступ до інформації та прибрати частину операційних обмежень.
Повний матеріал на ZN.UA