Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишній віцепрем’єрці та експосолці Ользі Стефанішиній. На тлі підозри у незаконному збагаченні суд призначив їй заставу в розмірі 6 мільйонів гривень, хоча Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) клопотала про 13 мільйонів.
Звідки у посадовиці взялися незадекларовані статки та як вона впливала на призначення у ключових антикорупційних органах — деталі справи.
Квартири, Mercedes та квитки за готівку: що виявило слідство
За даними прокуратури, лише за півтора року Ольга Стефанішина набула активів на 13,9 млн грн, що суттєво перевищує її офіційні доходи (зарплату, аліменти та відшкодування витрат на відрядження). Фактів продажу майна чи отримання позик, які могли б пояснити такі витрати, слідство не зафіксувало.
Частину майна оформлювали на підставних осіб, які діяли за дорученням підозрюваної. У декларації Стефанішиної виявилися відсутніми наступні об’єкти та витрати:
- Нерухомість та ремонт: Дві однокімнатні квартири, а також ремонт у них вартістю близько 4 млн грн. У листуванні з рієлтором посадовиця також розглядала купівлю будинку із земельною ділянкою за $500 тисяч, плануючи згодом обміняти або продати квартири.
- Оренда житла: Квартира на вулиці Ярославова Валу вартістю $1300 на місяць. Слідство зафіксувало переписку помічника Стефанішиної з орендодавцем про обговорення варіантів «незасвічування доходів від оренди в податковій».
- Автотранспорт: Користування автомобілем Mercedes (придбаним у серпні 2021 року за $43 500), який був зареєстрований на її підлеглого.
- Інші витрати: З січня 2024 року до кінця червня 2025 року на авіаквитки було витрачено 1,2 млн грн готівкою (при цьому зняття відповідних коштів з банківських рахунків не зафіксовано). Також приховано витрати на лікування матері.
«Треба кандидати»: ручне управління конкурсами до НАЗК та НАБУ
Окрім незаконного збагачення, експосадовицю звинувачують у систематичному використанні особистих зв’язків для впливу на кадрові рішення в правоохоронних та антикорупційних органах.
Конкурс до НАЗК
Прокурори навели фрагменти листування Стефанішиної з державним секретарем Міністерства юстиції Олександром Буханевичем. У повідомленнях вона прямо вказувала: «Треба кандидати до складу комісії з обрання голови НАЗК», на що той запитував про вимоги. За версією слідства, таким чином узгоджувалися потрібні особи для делегування до конкурсної комісії.
Просування Кириленка в НАБУ
30 грудня 2022 року під час конкурсу на посаду директора НАБУ голова комісії Микола Кучерявенко надіслав Стефанішиній список кандидатів. У відповідь вона категорично вимагала просувати конкретних осіб:
«Із спіска мінус только 1, остальниє поздавали. Дєлайтє, што хотітє, мнє нужни 60 і 62. Откладивайтє засєданія. Нє я должна за вас думать».
Один із вказаних кандидатів (під номером 60 чи 62) — Павло Кириленко. Наразі він сам є обвинуваченим у справі про незаконне збагачення та недостовірне декларування на 72,1 млн грн.
Ці факти вкотре підтверджують необхідність вирішального голосу міжнародних експертів у конкурсних комісіях для скасування «телефонного права».
Запобіжний захід та ризик фіктивних застав
САП наполягала на заставі у 13 млн грн, вказуючи на тяжкість злочину (до 10 років позбавлення волі) та ключові ризики:
- Переховування від суду (наявність закордонних паспортів, зокрема дипломатичного).
- Незаконний вплив на свідків.
- Перешкоджання кримінальному провадженню.
Стефанішина заявила, що не має коштів ані на 13, ані на 6 мільйонів, аргументуючи це тим, що «повернення в Україну зі США передбачає низку серйозних витрат». Попри це, вона зазначила, що шукатиме гроші для гарантування безпеки родини, хоча підсумувала рішення суду фразою: «Вайб не дуже».
За рішенням ВАКС, заставу в 6 млн грн необхідно внести до 11 серпня включно. Враховуючи попередні резонансні кейси, коли застави за високопосадовців вносили фіктивні ТОВ або ФОПи з нульовими доходами без належної реакції Держфінмоніторингу, громадськість та журналісти стежитимуть за джерелами походження коштів, які будуть внесені за ексурядовицю.