Літо 2025 року увійде в історію України як момент, коли громадянське суспільство зупинило спробу влади зруйнувати антикорупційну інфраструктуру країни. Голова Межі Мартина Богуславець розповідає, як було в епіцентрі подій.
Що сталося 22 липня 2025 року
Вранці 22 липня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності упродовж 10-хвилинного онлайн-засідання підтримав правки до законопроєкту № 12414. Документ, що спочатку регулював права родичів зниклих безвісти, перетворився на інструмент знищення НАБУ і САП та підпорядкування їх Офісу генерального прокурора.
263 голоси “за” в залі Верховної Ради. Підпис президента того ж вечора.
Антикорупційні активісти та громадські організації одразу пояснили суть змін: генпрокурор отримував право нагляду за справами НАБУ і міг давати вказівки детективам. Фактично, інституції, які будувалися після Майдану як незалежні від політичного впливу, опинялися під контролем посадовця, призначеного президентом.
“В 2014 ми вийшли на Майдан, аби мати НАБУ і САП”, – Мартина Богуславець
Мартина Богуславець була на площі біля кінотеатру Франка вже ввечері 22 липня. На мітинги в підтримку НАБУ і САП тільки на цю площу щодня виходили до 5 тис. осіб.
У своєму дописі з місця подій Мартина Богуславець писала:
“В 2014 ми вийшли на Майдан аби мати НАБУ і САП. В ці хвилини нас тут тисячі під ОП, бо Зеленський сьогодні їх хоче знищити. Вимагаємо вето закону! І хоч київська друкарня відмовилась надрукувати нам плакати з вашим обличчям – у нас свої”.
Відмова друкарні 24print виготовити плакати Антикорупційного центру Межа, де було зображення Зеленського поруч із Януковичем, стала окремою темою в медіа.
Дев’ять днів і 30 міст – для відновлення незалежності НАБУ і САП
Картонкові протести охопили Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одесу, Запоріжжя, Тернопіль, Вінницю, Луцьк, Житомир та десятки інших міст. Учасники тримали саморобні картонні плакати – із вимогами, мемами, цитатами. Звідси назва, яка закріпилася: картонна революція.
За даними опитування Gradus Research, 69% українців підтримували протести. Це були перші масові загальноукраїнські акції від початку повномасштабного вторгнення, спрямовані проти рішень парламенту та президента.
29 липня ЄС дипломатичними каналами передав Києву попередження про призупинення всієї фінансової допомоги до виправлення ситуації. Того ж тижня ОЕСР офіційно попередила, що прийнятий закон загрожуватиме оборонним інвестиціям і фінансуванню відбудови.
Мартина Богуславець пояснює механізм цього тиску:
“Тоді були прямі дипломатичні дзвінки з Брюсселя до уряду: ‘Припиніть це, переголосуйте закон, нам це не підходить'”.
31 липня Верховна Рада 331 голосом ухвалила президентський законопроєкт № 13533, який повернув незалежність НАБУ та САП.
Що було після: операція “Мідас”
Результатом збереження незалежності НАБУ і САП вже за короткий час стала операція “Мідас”. Восени 2025 року антикорупційні органи провели найбільше антикорупційне розслідування в енергетичній сфері за всі роки незалежності: 15 місяців роботи, понад 1000 годин аудіозаписів, задокументована злочинна організація на найвищому рівні.
Мартина Богуславець прямо пов’язує цей результат із подіями липня:
“Єдиний аргумент, який поки ще працює, коли переконуєш, чому треба підтримувати Україну далі – це наші картонкові протести влітку. Бо так є змога доводити, що суспільство не толерує корупцію, а ще всіляко підтримує розслідування справ проти оточення президента навіть у часи війни!”
Мартина Богуславець – юристка, антикорупційна експертка, голова та засновниця Антикорупційного центру МЕЖА. Має понад 10 років досвіду у сфері GR, правової політики та протидії корупції.
У 2015-2019 роках входила до Ради громадських експертиз при Антикорупційному комітеті Верховної Ради. Співавторка законопроєктів про антикорупційні суди та захист учасників АТО. У 2017-2024 роках – засновниця та виконавча директорка аналітичного центру Інститут законодавчих ідей.
Авторка та ведуча програми журналістських розслідувань “На межі” (телеканали Суспільне та 24 канал).