Пошук по сайту

Повернутись назад

Фінальний звіт про адвокаційну кампанію щодо прозорого призначення Голови Державної митної служби

Контекст

У серпні 2025 року, після майже річної безпідставної затримки, Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення конкурсу на посаду Голови Державної митної служби України (далі – ДМС України), що нарешті дало можливість розпочати прозорий конкурс з відбору керівника ДМС України.

З самого початку конкурсу Антикорупційний центр “МЕЖА” ініціював незалежний громадський моніторинг процедури відбору. Така участь була зумовлена тим, що митні органи стабільно займають одні з найгірших позицій у опитуваннях бізнесу та громадськості щодо рівня корупції, а також досвідом попереднього конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки України, який супроводжувався безпрецедентним втручанням політичного керівництва України та Служби безпеки України.

1. Результати взаємодії з Конкурсною комісією

1) Затвердження конкурсних процедур

У межах моніторингу процедури відбору одним із ключових напрямів була побудова конструктивної взаємодії з Конкурсною комісією. 

На етапі формування засад роботи Комісії та впровадження конкурсної процедури команда Антикорупційного центру «МЕЖА» провела дві зустрічі з представниками Конкурсної комісії. 

Зокрема, 8 жовтня голова Центру Мартина Богуславець взяла участь у засіданні Комісії з проведення конкурсу, а 16 грудня команда Антикорупційного центру «МЕЖА» зустрілася з членами Комісії в Києві для обговорення співпраці у сфері оцінки доброчесності. 

Комісія під головуванням Куніо Мікурії продемонструвала новий рівень прозорості та передбачуваності у здійсненні ключових процедур, що додатково підтвердило позитивний ефект залучення незалежних та міжнародно визнаних експертів, делегованих міжнародними партнерами України.

Крім того, 4 листопада 2025 року Антикорупційний центр “МЕЖА” подав до Комісії свої пропозиції до проєкту Порядку проведення конкурсу.

Ці пропозиції були спрямовані на врахування досвіду попередніх конкурсів, мінімізацію ризиків політичного впливу та забезпечення прозорості ухвалення рішень. Зокрема, вони стосувалися деталізації підстав для встановлення невідповідності кандидата критеріям доброчесності.

У результаті конструктивної взаємодії пункт 10.16 Порядку було доповнено таким абзацом: “Вмотивоване рішення має містити чіткі, конкретні обґрунтування встановлення невідповідності кандидата критеріям доброчесності, визначеним у пунктах 10.2–10.12. Таке рішення може бути ухвалене на будь-якому етапі конкурсу”.

2) Оцінка доброчесності кандидатів

Центральним елементом моніторингу є незалежна оцінка доброчесності кандидатів на посаду Голови ДМС.

Команда Антикорупційного центру “МЕЖА” систематизувала свій досвід оцінки доброчесності публічних службовців у власній методології, яка, серед іншого, включає такі індикатори: 1) джерела походження активів; 2) кримінальні або адміністративні провадження; 3) неетична або неналежна поведінка на попередніх посадах тощо.

Перший етап оцінки. На посаду подалися 42 кандидати, з яких 38 були допущені до конкурсу. Після цього Антикорупційного центру “МЕЖА” розпочала оцінку їх доброчесності.

Подальші етапи. Після тестування на знання законодавства станом на лютий 2026 року у конкурсі залишилося 15 кандидатів.

Команда Антикорупційного центру “МЕЖА” провела поглиблену оцінку кожного з них та надала вмотивовані негативні висновки щодо 12 кандидатів.

Ці результати були передані до Конкурсної комісії та її секретаріату для врахування на наступних етапах.

Оцінка під час співбесід. Антикорупційний центру “МЕЖА” також ретельно моніторив фінальні співбесіди та відповіді кандидатів щодо доброчесності.

Власні оцінки, викладені у чотирьох поданнях, щоденно передавалися Комісії.

Крім того, було надано додаткову інформацію щодо обставин отримання громадянства російської федерації батьком одного з кандидатів, що сам кандидат намагався приховати.

2. Комунікація з міжнародними партнерами України

1) Антикорупційний центр «МЕЖА» регулярно інформував міжнародних партнерів про результати моніторингу та ключові ризики для прозорості конкурсу. Загалом було підготовлено 9 брифінгів та одне комплексне дослідження щодо доброчесності кандидатів.

У дослідженні представлено оцінку 12 кандидатів із обґрунтованими негативними висновками (українською та англійською мовами).

2) Матеріали були надіслані 90 представникам ключових державних органів та міжнародних організацій, включаючи: Європейську Комісію, Європейську службу зовнішніх дій, Представництво ЄС в Україні, посольства країн G7 та держав-членів ЄС, МВФ, Світовий банк, ОЕСР, GIZ, а також Державний департамент США та USAID.

3) Крім того, публічне висвітлення конкурсу забезпечувалося завдяки активній комунікації – зокрема, через 40 публікацій у провідних незалежних медіа (таких як «Українська правда», «Дзеркало тижня», Censor.net тощо), а також у соціальних мережах команди.