Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишній віцепрем’єрці Ользі Стефанішиній. Згідно з рішенням судді, вона має внести 6 мільйонів гривень застави до 11 серпня включно.
Прокурори САП та детективи НАБУ підозрюють ексурядовицю у незаконному збагаченні на понад 13 млн грн і наполягали саме на такій сумі застави, проте суд зменшив її більше ніж удвічі.
Вплив на кадри та конкурс до НАЗК
Під час судового засідання прокурори оприлюднили факти, які свідчать, що справа охоплює значно ширше коло порушень, ніж лише незадекларовані статки. Зокрема, було представлено листування Стефанішиної з державним секретарем Міністерства юстиції Олександром Буханевичем:
Стефанішина: «Треба кандидати до складу комісії з обрання голови НАЗК».
Буханевич: «Доброго дня, які вимоги?»
За даними слідства, таким чином посадовці узгоджували «потрібних» людей до конкурсної комісії. За версією обвинувачення, Стефанішина системно впливала на кадрові рішення не лише в НАЗК, а й в інших державних і правоохоронних органах.
«Все, що відбувалося в суді — це не буря в склянці води, як говорить Стефанішина, це справжня буря в державному апараті та управлінні. Все, що ми почули, це набагато більше, ніж просто незаконне збагачення», — прокоментувала виконавча директорка Інституту законодавчих ідей Мартина Богуславець.
«Стефанішина — на 101% людина Єрмака»: вплив на конкурси в НАБУ та БЕБ
Окрім цього, з’ясувалося, що колишня віцепрем’єрка намагалася впливати на антикорупційну інфраструктуру, роздаючи прямі вказівки членам конкурсних комісій під час обрання очільників БЕБ, НАБУ та НАЗК.
Зокрема, під час конкурсу на посаду директора НАБУ вона лобіювала кандидатуру Павла Кириленка:
«Дєлайтє, што хотітє, мнє нужни 60 і 62 (Кириленко). Откладивайтє засєданія. Нє я должна за вас думать», — йшлося в її повідомленнях.
Оцінюючи такі дії експосадовиці, голова «МЕЖІ» вказує на ймовірне політичне замовлення з боку Офісу Президента.
«Стефанішина — на 101% людина Єрмака. В інтерв’ю Наталії Мосейчук Стефанішина зазначила, що вона із Єрмаком “на ти”. Саме у перший рік повномасштабної війни, під час обрання директора НАБУ, імовірно, за вказівкою Єрмака Стефанішина впливала на конкурс, просуваючи Кириленка», — заявила Мартина Богуславець.
Сценарій для НАБУ: як переважний голос міжнародників врятував конкурс
Під час відбору очільника Національного антикорупційного бюро Стефанішина лобіювала саме Павла Кириленка — нинішнього голову АМКУ, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення.
за словами голови «МЕЖІ», ця спроба була частиною ширшого плану керівництва держави щодо встановлення контролю над антикорупційною системою:
«За сценарієм Єрмака та Зеленського, директором НАБУ мав стати підозрюваний в корупції Кириленко. Стефанішина є людиною Єрмака і їй не вдалося хакнути антикорупційну інфраструктуру. Завдяки цьому ми побачили Міндічгейт», — наголосила Мартина Богуславець.
Зрив цього сценарію став можливим лише завдяки залученню незалежних експертів — саме переважний голос міжнародних членів комісії заблокував просування заангажованого кандидата.
«Цілий анекдот»: звільнення топос посадовців за два дні до підозри
Експерти також зазначають, що реакція влади на суспільні протести та корупційні скандали має характер вимушених кроків, які робляться в останній момент перед процесуальними діями правоохоронців.
«Виходять мітингувальники і просять звільнити Єрмака, Стефанішину, голову ДПСУ Дейнеку, адже суспільство має до них питання. Але ні, їх усіх звільняють за 2 дні до вручення підозри — це цілий анекдот. Зеленський звільняє лише тих, до кого НАБУ приходить із підозрою», — зауважила Мартина Богуславець.
Справа Стефанішиної, яку підозрюють у незаконному збагаченні на 13,9 млн грн, є лише частиною серії гучних розслідувань щодо високопосадовців:
- Андрій Єрмак — підозрюється НАБУ і САП у справі про легалізацію 460 млн грн під час будівництва кооперативу «Династія» в Козині.
- Сергій Дейнека (ексочільник ДПСУ) — фігурує у справі щодо організації схеми платного та безперешкодного пропуску через державний кордон автомобілів із контрабандними сигаретами до країн ЄС.