23 січня нардеп Железняк опублікував розслідування щодо чергових масштабних зловживань у Енергоатомі — внаслідок дій посадовців держава втратила 2 млрд грн. МЕЖА проаналізувала. У зверненні до прем’єрки Голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус також підтвердив цю заяву, сказавши що через “кричущу некомпетентність або корупційну зацікавленість” Енергоатом втратив близько 2 млрд грн, продавши значний обсяг електроенергії перед підвищенням прайс-кепів.
Межа проаналізувала цю ситуацію в хронологічному порядку. Аналітична довідка нижче.
Огляд ситуації щодо виведення 2 млрд. грн. з Енергоатому
1. Хронологічний порядок
08.01 Юлія Свириденко проводила закритий антикризовий енергетичний штаб за участі керівників енергетичних установ, підприємств, зокрема представника «Енергоатому» – там оголосили ідею про необхідність підвищення граничних цін на електроенергію (прайс-кепів).
12.01 на своєму сайті регулятор (НКРЕКП) повідомив про намір залишити ціни незмінними. Тобто для широкого загалу (для всього ринку) ідея з підвищенням не була відомою.
14.01 – відбувається аукціон, на якому Енергоатом розпродає електроенергію за встановлену ціну (7 556 грн за мвт/год – одиниця вимірювання виробленої, спожитої або збереженої електроенергії, яка дорівнює потужності в 1 мегават (МВт), що діє протягом однієї години). Відповідно, трейдери (учасники аукціону) – приватні компанії викупили весь об’єм.
15.01 уряд все ж прийняв постанову № 39 із рекомендаціями НКРЕКП про підвищення граничних цін на електроенергію але більшість учасників ринку без інсайдерської інформації не могли цього знати наперед.
16.01 НКРЕКП ухвалює такі рішення про підвищення граничних цін.
Роль НКРЕКП: НКРЕКП виконує функцію Регулятора (зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг).
- Питання до НКРЕКП: 1) Чому представники НКРЕКП не вийшли з комунікацією про намір підняття цін, а навпаки запевнили про намір залишити ціни незмінними буквально за день до постанови уряду (спеціально чи мала місце неузгодженість з урядом) 2) КМУ прийняло Постанову № 39 з рекомендацією до НКРЕКП підняти граничні ціни, це не зобов’язання, тому НКРЕКП, як незалежний регулятор, повинна розглянути цю рекомендацію на своєму засіданні та уповноважена прийняти власне обґрунтоване рішення (якщо було проведено аналіз, чим обґрунтовано рішення все-таки підняти ціну, якщо 4 дні тому такої необхідності не було).
Після 16.01: Вартість електроенергії зростає майже у 2 рази і через певний час трейдери (приватні компанії, які купили електроенергію на аукціоні за нижчою ціною) продали її дорожче (за 13,233 за мвт/год). Тобто, весь прибуток пішов приватним компаніям, а не державі. Важливі 2 фактори: 1) трейдери (покупці електроенергії) є наближеними до влади 2) деякі з них викупили на 300-400% більше ніж зазвичай (говорить про те, що знали про те, що планується значне підвищення)
24.01.2026 Компанія «Д.Трейдинг» (входить до холдингу «ДТЕК») оголосила про дострокове припинення договору з «Енергоатомом». Причина: підвищення граничних цін електроенергії, можливий корупційний фактор.
- Питання до Уряду: 1) Чому немає публічної комунікації та жодної реакції щодо завдання збитків державі 2) Чому Постанова була прийнята одразу після проведення аукціону (Енергоатом перебуває у сфері управління КМУ), якщо Уряд вже планував прийняття такої Постанови, чому не було проінформовано Енергоатом.
- Питання до Енергоатому: 1) Чи розірвані станом на цю дату договори з іншими трейдерами? 2) Чи буде відшкодовано державі завдані збитки? 3) Чому не були зупинені торги при ймовірній наявності інформації про планове підвищення граничних цін (така ідея озвучувалась ще 08.01).
2. Щодо створення наглядових рад в державних енергетичних підприємствах
11.11.2025 Свириденко повідомила, що розпускає Наглядову Раду НАЕК “Енергоатом”, формує новий склад та розпочинає аудит компанії; анонсує проведення аудиту всіх державних компаній та доручення наглядовим радам перевірити стан роботи.
21.11.2025 міністр економіки, Соболев, зазначив, що до кінця 2025 планує представити членів нової наглядової ради. Термін подачі заявок був до 4 грудня. На конкурс на посади чотирьох незалежних членів подали заявки 83 претенденти. У кінці грудня відібрали 4 незалежних членів: Руміна Велші (експертка з ядерної безпеки), Лаура Гарбенчуте-Бакієне (фахівець з фінаудиту), Патрік Фрагман (інженер), Бріс Буюон (юрист). Тоді ж Свириденко повідомила, що відбір 3 представників держави до наглядової ради Енергоатома планують завершити в першій половині січня. Вони досі не призначені.
Водночас, Железняк повідомляє, що незалежних членів лише визначили, але не призначили юридично, а тому Енергоатомом продовжує управляти уряд.
- Питання до уряду, зокрема Мінекономіки, відповідального за формування наглядової: у чому полягала затримка та чому протягом майже 3 місяців так і не затверджено повний склад наглядової ради Енергоатому? Власне через відсутність адекватного незалежного контролю з боку наглядової та управління відбувся знову скандал з виведенням 2 млрд грн.