Зміст публікації
Активні воєнні дії на території України разюче вплинули на економічно-фінансовий стан
громад, які все частіше стикаються з проблемами недофінансування, зростаючої залежності від трансфертів з державного бюджету та обмежених ресурсів, зокрема відтоку кваліфікованих кадрів.
Одним із державних фінансових механізмів для підтримки розвитку та відновлення громад є Державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР), роботу якого було відновлено у 2025 році після довгої паузи у звʼязку з повномасштабним вторгненням на територію України.
У 2025 році в ДФРР було передбачено 1 млрд грн. В умовах обмежених ресурсів принцип
пріоритетності під час розподілу коштів набуває особливого значення. Фінансування має
спрямовуватися насамперед на найбільш нагальні потреби громад, що безпосередньо
впливають на безпеку, життєзабезпечення та якість життя людей.
З метою отримання фінансування з ДФРР громади подали 205 проєктів, з яких було
схвалено – 48. Процес відбору проєктів включав автоматичну оцінку програмними засобами DREAM, формування узагальненого переліку проєктів Міністерством розвитку громад та територій України (далі – Мінрозвитку), а також їх розгляд та рекомендація утвореною Мінрозвитку спеціальною комісією та ухвалення рішення урядом.
Антикорупційним центром “МЕЖА” проаналізовано ризики та досліджено виклики, що
супроводжували розподіл коштів ДФРР у 2025 році, щоб з’ясувати чи не було порушено
процедуру відбору проєктів, чи була фактично врахована автоматична пріоритезація
проєктів програмними засобами системи DREAM під час ухвалення остаточних рішень та, відповідно, чи забезпечено громадам рівний та безперешкодний доступ до бюджетного фінансування.
У ході моніторингу процесу розподілу коштів з ДФРР у 2025 році ми констатували наявність організаційних недоліків, нормативних прогалин, а також ризиків зловживань та ймовірно лобіювання конкретних проєктів:
- Більше третини коштів, отриманих громадами з ДФРР у 2025 році, не були вчасно
освоєні через, у тому числі, недоліки нормативного забезпечення та організації
процесу.
- Наявність надмірних дискреційних повноважень у спеціально утвореної Мінрозвитку
комісії.
- Нечіткість критеріїв та умов фінансування проєктів за рахунок ДФРР.
Можливість впливу на результати пріоритезації та рейтинговий список, сформований
програмними засобами DREAM.
Ймовірний політичний вплив та лобіювання конкретних проєктів.
Проблематика функціоналу системи DREAM, зокрема в частині своєчасного
оприлюднення та оновлення інформації, що ускладнює громадський моніторинг в
реальному часі.
У підсумку сформовано ряд рекомендацій, які мають сприяти підвищенню прозорості,
підзвітності процесу ухвалення рішень про виділення бюджетних коштів на проєкти
відновлення, а також забезпечити рівний та пропорційний доступ до бюджетних коштів для всіх громад.