Зміст публікації
11,2 млрд грн на “Національний кешбек” – більше, ніж на захист енергетики під час війни.
Рахункова Палата проаналізувала звіт про виконання Державного бюджету на 2025 рік. Маємо багато цікавих висновків. Рахункова Палата вкотре підсвітила ризики бюджетного планування та використання коштів, про більшість яких ми також неодноразово наголошували.
На чому акцентує увагу Рахункова Палата:
- Уряд має вживати заходів для забезпечення повного та своєчасного виконання міжнародних зобов’язань України у межах програм міжнародної фінансової підтримки ЄС, зокрема Ukraine Facility, і МВФ з метою отримання коштів у встановлені строки.
У 2025 році внаслідок порушення термінів / неповного виконання зобов’язань не отримано більше 2 млрд євро позикових коштів.
Наприклад, умовою отримання одного з траншів за програмою Ukraine Facility є ухвалення Антикорупційної стратегії.
Нагадаємо, що Антикорупційна стратегія – ключовий державний документ, що містить перелік уражених корупцією сфер та пропонує шляхи їх подолання. Вона має бути ухвалена до кінця червня 2026 року. Враховуючи, що у парламенті зараз знаходяться 3 різні версії Антикорупційної стратегії, а урядова взагалі не враховує ряд міжнародних зобовʼязань щодо конкурсного призначення Генерального прокурора та керівництва ДБР і Поліції – процес дискусій та пошук консенсусу буде тривалим. Є значні ризики, що ми недоотримаємо коштів в бюджет.
2. Забезпечити ухвалення рішень про виділення коштів резервного фонду державного бюджету виключно відповідно до мети.
Наприклад, у 2025 році на реалізацію “Національного кешбеку” з державного бюджету спрямовано 11,2 млрд грн. Це більше, ніж було спрямовано у 2025 році на захист енергетичних обʼєктів та їх відновлення (10,9 млрд грн). Думаємо, українці добре памʼятають той колапс в енергетиці, що стався взимку 2026 року.
3. Переглянути доцільність подальшої реалізації окремих публічних інвестиційних проєктів, кошти за якими не використовуються або використовуються у незначних обсягах.
Так, Рахункова зʼясувала, що за бюджетною програмою Мінсоцполітики на Модернізацію системи соціальної підтримки населення України спрямував 157 млн грн, при цьому обслуговування та погашення отриманої позики від міжнародного донора коштував 1,5 млрд гривень. Тобто, за отримання кредитних коштів від донора на проєкт, який майже не реалізується, держава платить з бюджета в 10 разів більше.
Нагадаємо, що ми неодноразово піднімали питання щодо доцільності реалізації деяких інвестиційних проєктів, а також критеріїв їх відбору. Наприклад, яким чином до переліку інвестиційних проєктів потрапила свого часу відбудова льотної полоси в Борисполі, що зараз не відповідає пріоритетам воюючої країни.